Газова енергетична криза у Європі вносить свої корективи в роботу агросектора, причому з того напрямку, звідки більшість аграріїв, ймовірно, не очікували проблем.

Ціни на газ у Європі останніми днями знову наблизилися до 1000 доларів за тисячу кубометрів. Справджуються сумні побоювання, що високі ціни на газ – це надовго. Як мінімум до весни.

У зв'язку з цим на європейському ринку напередодні весняних польових робіт посилюється проблема дефіциту добрив. Протягом останніх двох місяців виробництво азотних добрив у ЄС впало на 40% - саме через аномально високі ціни на газ. Оголосили про суттєве скорочення виробництва практично всі найбільші виробники. Це створює додатковий дефіцит азотних добрив у ЄС приблизно у 8 млн тон у діючій речовині (азот).

На цьому тлі Російська Федерація ухвалила рішення з 1 грудня на півроку запровадити квотування експорту добрив, обмеживши його для азотних добрив обсягом 5,9 млн. тон і для складних добрив - 5,35 млн. тон. Російський уряд аргументує такі заходи недопущенням дефіциту на внутрішньому ринку і, як наслідок, - перешкоджанням підвищенню цін на продовольство.

На сьогодні більшість українських підприємств, які виробляють азотні добрива, на відміну від своїх європейських колег, продовжують нормально працювати. Зокрема, це «Азот» (м.Черкаси), «Дніпроазот», «Сєвєродонецький «Азот» та «Рівнеазот». І, за належного забезпечення сировиною, вони спроможні повною мірою забезпечити українських аграріїв азотними добривами до весняної посівної.

Підірвати ситуацію може хіба що необдуманий допуск російських добрив на український ринок. Ввезення навіть невеликого обсягу російських добрив за демпінговими цінами може призвести до того, що українські аграрії вишикуються за ними в чергу, відмовившись від українських добрив. І врешті-решт можуть взагалі залишитися без добрив.

Адже в цій ситуації українські виробники добрив можуть просто зупинитися (у 2017 р. зупинка наших підприємств через демпінг російських виробників МД призвела до зростання цін імпортних добрив на 30%). Росіяни ж українських аграріїв добривами забезпечити не зможуть – для цього потрібно поставити на український ринок близько 4,9 млн. тон азотних добрив. Адже ще більш ніж на 8 млн. тон російських добрив претендуватимуть європейські аграрії. При цьому, як уже зазначалося вище, загальний обсяг імпорту азотних добрив від російських виробників обмежений 5,9 млн тон.

Враховуючи той факт, що у сусідній Республіці Білорусь у період весняної посівної, як правило, запроваджуються обмеження на експорт МД, вільних добрив для України просто не буде.

Чи є вихід із ситуації?

Союз хіміків України впевнений, що є!

Для забезпечення весняної посівної азотними добривами їх українським виробникам необхідно близько 1,5 млрд куб. м газу в якості сировини.

Закупівлі газу за аномально високими цінами призведуть до аномально високих цін на отримані добрива. Що призведе або до нездатності аграріїв їх купити у потрібному обсязі, або до подорожчання продукції, вирощеної на основі таких дорогих добрив.

Але є інший шлях. Ідеться про застосування механізму "своп" для газу. Тобто надання 1,5 млрд куб м газу в борг виробникам добрив із поверненням аналогічного обсягу газу ними у травні-червні 2022 року, коли ціни мають дещо знизитися.

Без ухвалення такого рішення українські сільгоспвиробники можуть зіткнутися із жорстким дефіцитом добрив та зростанням цін на них. І, як наслідок, Україна може постати перед найпотужнішою продовольчою кризою у 2022-2023 роках.

Здається, у ситуації, що склалася, Україна може реально розраховувати лише на власні виробничі потужності, а її керівництво має терміново приймати рішення, які не допустять масштабної продовольчої кризи в країні.

ОЛЕКСІЙ ГОЛУБОВ
Член Президії Ради ФРУ, Голова Всеукраїнського галузевого об’єднання організацій роботодавців хімічної промисловості, Президент Союзу хіміків України

Шаблон сайта скачали с JooMix.org